Чемич Микола Дмитрович

English version

Завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, доктор медичних наук, професор, лікар вищої категорії

Адреса:

Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007,Україна.
Вул. 20 років Перемоги, 15, м. Суми, 40021, Україна.
Тел./ факс +38 (0542) 655-294.
Е-mail: [email protected]
wiki-сторінка
ResearchGate
Сайт кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією

ОСВІТА

  • 1978-1984 роки - Тернопільський державний медичний інститут (ТДМІ).

  • 1984-1986 роки – клінічна ординатура при кафедрі інфекційних хвороб ТДМІ.

  • 1986-1989 роки – аспірантура при кафедрі інфекційних хвороб ТДМІ.

ВЧЕНІ СТУПЕНІ та ЗВАННЯ

Професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією з 21 червня 2007 року.

Доктор медичних наук з 2006 року. Дисертацію захистив 28 квітня 2006 року у спецiалiзованiй вченій радi Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського АМН України. Науковий консультант – член кор. АМН України, доктор медичних наук, професор М. А. Андрейчин.

Доцент кафедри інфекційних хвороб з 26 лютого 1998 року.

Кандидат медичних наук з 1990 року. Дисертацію захистив 28 березня 1990 року у спецiалiзованiй вченій радi при Київському НДІ епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського МОЗ УРСР. Науковий керівник – доктор медичних наук, професор М. А. Андрейчин.

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

Нагороджений грамотами Асоціації інфекціоністів України (1998, 2003, 2006, 2011 роки) та грамотою МОЗ України (2003 рік).

Відзначений подяками УОЗ Сумської облдержадміністрації (1997, 2000, 2008, 2010 роки).

Нагороджений пам’ятною медаллю «Агапіта Печерського» Асоціації інфекціоністів України «За внесок у боротьбу з інфекційними хворобами» (2010 рік).

ДОСВІД РОБОТИ

З 01.09.2002 р. - завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету.

З 24.10.1996 р. - доцент кафедри інфекційних хвороб Сумського державного університету.

З 21.02.1994 р. - асистент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з загальним доглядом за хворим Сумського державного університету.

З 01.12.1989 р. - асистент кафедри інфекційних хвороб Тернопільського державного медичного інституту.

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ

  • Студенти - дисципліни «інфекційні хвороби», «епідеміологія», «Актуальні проблеми ВІЛ/СНІДу», «інфекційні хвороби тропіків».

  • Лікарі-інтерни зі спеціальності«інфекційні хвороби» та суміжних циклів «загальна практика-сімейна медицина», «хірургія», «педіатрія», «акушерство і гінекологія», «радіологія», «внутрішні хвороби», «патологічна анатомія», «неврологія», «пульмонологія і фтизиатрія», «ортопедія і травматологія».

  • Підготовка магістрів за фахом 14.01.13 – “Інфекційні хвороби” за спеціальністю – “Лікувальна справа” напряму підготовки – “Медицина”.

  • Лікарі - на курсах тематичного вдосконалення, передатестаційних циклах, циклах стажування та в клінічній ординатурі.

ІНША ДIЯЛЬНIСТЬ

НАУКОВА ШКОЛА

На кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією функціонує наукова школа з інфектології і проводяться дослідження за науковим напрямом «Застосування нових методів діагностики, немедикаментозних та хіміотерапевтичних методів лікування поширених інфекцій в умовах Північно-Східного регіону України»

КЕРІВНИЦТВО НАУКОВИМИ ПРОЕКТАМИ

Головний дослідник міжнародних клінічних випробувань за протоколами:

BCX1812-301 (багатоцентрове, рандомізоване, подвійне сліпе, контрольоване дослідження, фаза ІІІ, для оцінки ефективності та безпечності внутрішньовенного застосування перамівіру як доповнення до стандартної терапії в порівнянні зі стандартною терапією окремо у дорослих людей і підлітків, госпіталізованих з грипом у тяжкій формі);

TMC125-TiDP02-IFD3002 (відкрите дослідження для оцінки безпечності, переносимості та фармакокінетики застосування препарату етравірин у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами у пацієнтів, інфікованих ВІЛ-1, які отримували антиретровірусне лікування, IV фаза).

СПІВРОБІТНИЦТВО

Налагоджено співробітництво з рядом наукових установ України та зарубіжжя:

  • Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського.

  • ФДБЗ "Научно-исследовательский институт детских инфекций федерального медико-биологического агентства", м. Санкт-Петербург.

  • Харківський НДІ мікробіології та імунології імені І. І. Мечнікова.

  • ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН Украіни».

  • Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова.

КЕРІВНИЦТВО ДИСЕРТАЦІЙНИМИ РОБОТАМИ

Полов’ян К. С.: тема дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук “Клініко-лабораторні та імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами”.

Рябіченко В. В.: тема дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук “Фенотип HLA як предиктор ускладнень хронічного вірусного гепатиту С, оптимізація та прогнозування лікувальної тактики”.

Піддубна А. І.: тема дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук “Імуногенетичні зміни у ВІЛ-інфікованих та клініко-епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції в умовах Північно-Східного регіону України”.

Болецька Т. О.: тема дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук “Клініко-епідеміологічні особливості та імунологічні зміни при Лайм-бореліозі”.

ОСНОВНІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПУБЛIКАЦIЇ 

Є автором понад 450 наукових праць, з них – 1 монографія, 1 довідник, 14 посібників, затверджених МОЗ та МОНМС України, ряд методичних рекомендацій, 8 авторських свідоцтва на винахід та патенти тощо. З публікаціями можна ознайомитись у репозитарії СумДУ

ЛІКУВАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Керівник клініки інфекційних хвороб.

Приймав участь у локалізації епідемічних спалахів дифтерії (понад 600 хворих), шигельозів (м. Шостка – 1000 осіб, Лебедин – 200, Охтирка – 100), ентеровірусної інфекції (130 осіб), мікоплазмозу (250 осіб), пандемічного грипу (понад 1000 осіб) як в Україні, так і за її межами (Таджикистан, 1988 р.).

Щорічно в різних лікувально-профілактичних закладах області приймає участь в організації і проведенні навчально-тренувальних семінарів з локалізації і знешкодження епідемічних осередків інфекційних хвороб.

Був ініціатором та безпосередньо розробляв, а зараз продовжує впроваджувати обласну програму „Антигепатит”, яка дає гарні економічні та соціальні наслідки.